Клевань
Як і в усіх містечках Волині, у Клевані проживала чимала єврейська громада. У польському путівнику по Волині за 1929 р. Клевань так і називають — «єврейське містечко із кількістю єврейського населення в 1300 чоловік».
Перша згадка про євреїв Клевані відноситься до 1563 року. Серед основних занять місцевих євреїв переважала торгівля хлібом, медом, ремісничими виробами. Однак, зазнавши розорення за часів «хмельниччини», багато євреїв покинули містечко.
З часом єврейська громада почала повертатися до Клевані. Вже у 1865 р тут були 2 синагоги, притулок та аптека, а у ХХ сторіччі функціонувало приватне чоловіче єврейське училище, ательє, книжковий магазин та водяний млин.
Значних втрат єврейська громада зазнала у травні 1919 р під час погрому, влаштованого Богунським полком Червоної армії, а згодом – польською армією. Третього липня 1941 в Клевань увійшли частини вермахту. На другий день окупації 50 євреїв були спалені в синагозі і кілька сотень розстріляні. Наймасовіший розстіл відбувся 15 травня 1942 року – у лісі, за 1 км від селища. Тоді загинуло 1500 євреїв.
Сьогодні в Клевані євреї не проживають. Залишилось лише єврейське кладовище, яке розташоване неподалік Клеванського замку, та барокові руїни синагоги.
Городок на річці Стубла (деякий час саме по цій річці проходила польський кордон), Клевань, як стверджують історики, існував уже в в ХІІ ст., Під назвою Коливань. В письмових джерелах вона вперше згадана в 1458 році як власність князя Н.Чарторійского. У другій половині 15 ст. князь Федір Чарторийський, луцький староста, звів замок, оточивши його глибоким ровом, який наповнювався водою Стубли, і міцними кам’яними стінами.
У 1860р. Чорторийськ продали свої тутешні маєтки російському царю Олександру ІІ. Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов в католицизм 1590 р будує Благовіщенський костел.
До XX століття Клевань був містечком Волинської губернії з населенням 2600 жителів.
У 1921 р увійшла до складу Польщі, з 1939 р – в складі УРСР. У 1766 р в Клевані та околицях проживало 973 єврея, в 1787 р в Клевані проживало 152 єврея, в 1847 р – 1187, в 1897 р – 2432 (65%), в 1921 р – +1545 євреїв (47% ).
Перша згадка про євреїв Клевані відноситься до 1563 році. Серед основних занять місцевих євреїв переважала торгівля хлібом, медом, ремісничими виробами. Зазнавши розорення за часів «хмельниччини», багато євреїв покинули містечко.
У 1654 р частина з них повернулася. У 1865 р в Клевані були вже 2 синагоги. До 1870 рабином Клевані був Йосеф Лернер, з 1883 – Авром Мойше Штейнман.
У 1889 в Клевані були богадільня, аптека, яка належала провізору понела. В кінці 19 ст. в Клевані виник гурток «Ховевей Ціон».
У 1905 р в містечку почали діяти відділення Бунда і сіоністських партій.
Основні заняття єврейського населення в нач. 20 в. – ремесла і торгівля. У 1910 р в Клевані працювало приватне чоловіче єврейське училище, в 1913 р – єврейська лікарня. У 1914 р євреям належали 2 аптеки, ательє, склад гасу, книжковий магазин, водяний млин, заїжджий двір, 2 трактири, 88 лавок (в т. Ч. 41 бакалійна, все 12 мануфактурних). Єдиним зубним лікарем в Клевані був єврей. Засноване в 1902 році в США обществово взаємодопомоги вихідців з Клевані надавало допомогу євреям містечка після закінчення 1-ї світової війни. У травні 1919 р в Клевані стався погром, влаштований Богунським полком Червоної армії. У тому ж році єврейський погром вчинили частини польської армії.
У 1924 р в Клевані були відкриті дитячий сад і школа з викладанням на івриті. У 1920-30-х рр. діяли відділення різних єврейських партій і організацій.
3 липня 1941 в Клевань увійшли частини вермахту. На другий день окупації в стався погром, в ході якого 50 євреїв були спалені в синагозі і кілька сотень розстріляні.
Був створений юденрат. 11 квітня 1942 році разом з 18 поляками в якості заручників були розстріляні 30 євреїв. Всі залишилися в Клевані євреї (близько 1500 чол.) Були розстріляні 15 травня 1942 лісі, в 1 км від селища.
Група євреїв з Клевані на чолі з Йосипом Гаренштейном, Зусей Хайчик і Абрамом Купером воювала самостійно 3 місяці, потім влилася в партизанське з’єднання С.Ковпака.
Сьогодні в колишньому містечку євреї не проживають